Синица / Итларь - Сильницы - Петровск - Деболовская - Ростов

Итларь - половецкий хан. В 1095 г. вместе с другим половецким ханом Кытаном приехал па переговоры с Владимиром Мономахом в Переяславль. Кытан встал лагерем у города и взял в заложники Святослава - сына Владимира, а вошел в город. Ночью русские и торки выкрали Святослава у Кытана, а всех половцев, бывших с ним, перерезали. был убит стрелой, пущенной из отверстия в крыше Ольбегом Ратиборовичем. ПВЛ: 148, 149, 161, 349, 362; Татищев: 101-103.

Итларь

Месильщица Точный перевод с русского на украинский язык: сущ жен рода ; одуш місильниця

Значения в других словарях:
1) Місильниця в Толковом словаре Ушакова

Месильщица

Історія

За свідченнями істориків, поселення на місці теперішнього Тростянця виникло в першій половині XVII ст., під час нової хвилі переселення селян і козаків з Правобережної України на Слобожанщину, викликаної поновленням панування польської шляхти після битви під Берестечком(1651).

Назву міста пов'язують із назвою річки Тростянки, яка протікає неподалік.

Наприкінці XVII століття власником Тростянця стає охтирський полковник Іван Перехрестов.

Круглий двір на початку XX ст.

У 1720 році тростянецькі перейшли до царського духовника Тимофія Надаржинського. До 1820 року Тростянець належав безпосередньо сім'ї Надаржинських, а з 1820 року — яко посаг — переходить до сім'ї генерала Олексія Корсакова, з 1843-го — до сім'ї князя Василя Голіцина.

До 1765 року Тростянець був у юрисдикції Охтирського полку, потім — у складіСлобідсько-Української губернії. З 1835 року Тростянець входив до складу Харківської губернії. Господарство містечка розвивалось дуже повільно через важкий матеріальний стан населення. Заможністю виділялись лише багата садиба князів Голіциних (манеж, цирк, театр, поміщицька садиба та церква).

За даними на 1864 рік у власницькому селі Охтирського повіту мешкало 2150 осіб (1025 чоловічої статі та 1125 — жіночої), налічувалось 392 дворових господарства, існували православна церква, цукробуряковий, горілчаний, винокурний, цегельний та селітряний заводи, відбувались 3 щорічних ярмарки та базари^[1].

В 1868—1874 роках маєтком володіє петербурзький купець Марк. 1874 року Тростянець придбав великий цукрозаводчик Леопольд Кеніґ. Останнім власником маєтку до 1917 року був його син Юлій.

1877 року в Тростянці за наказом російського міністру шляхів сполучення збудували локомотивне депо «Смородине» та закуплено 12 паротягів.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Тростянецької волості, кількість мешканців зросла до 4568 осіб^[2].

1940 року Тростянцю надано адміністративний статус міста.

uk.wikipedia.org

Москва, Рижский вокзал

Стул пр-ва Тростянецкой фабрики, конец 70х ХХ века

Алёна Винницкая. Весна 202:

http://youtu.be/jbFt5700St4

Портативный кассетный магнитофон "Весна-202". Запорожcкий электромашиностроительный завод Искра. Серийное производство модели начато в 1977 году. rw6ase.narod.ru/000/mg/wesna202.html
Цитаты GQ 02'2012 и. Январско-Февральское:)

http://trostyanets-ua.blogspot.com/